зголений

зго́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зголити.

|| зголено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зголений — зго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зголений — ЗГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зголи́ти; // зго́лено, безос. присудк. сл. *Образно. Метрів шістдесят лишилося димаря, а метрів сорок примірно снарядами зголено (Вол., Озеро.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах