зголений
зго́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зголити.
|| зголено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зголений — зго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зголений — ЗГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зголи́ти; // зго́лено, безос. присудк. сл. *Образно. Метрів шістдесят лишилося димаря, а метрів сорок примірно снарядами зголено (Вол., Озеро.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах