1. Словник української мови в 11 томах

згола

ЗГО́ЛА́, присл., діал. Цілком, зовсім.

Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов — І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (Стар., Вибр., 1959, 32);

// В цілому.

Він скаже, що згола порядки всі лихії (Сам., І, 1958, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згола — присл., діал. Цілком, зовсім. || У цілому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згола — Зовсім, цілком, повністю, вельми; словом, коротко кажучи Словник застарілих та маловживаних слів
  3. згола — Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ. Словник української мови Грінченка