зголений

зго́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зголити.

|| зголено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зголений — зго́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зголений — ЗГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зголи́ти; // зго́лено, безос. присудк. сл. *Образно. Метрів шістдесят лишилося димаря, а метрів сорок примірно снарядами зголено (Вол., Озеро.., 1959, 10).  Словник української мови в 11 томах