Великий тлумачний словник сучасної мови

зголити

зголи́ти

див. зголювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зголити — зголи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зголити — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти.  Словник синонімів української мови
  3. зголити — ЗГОЛИ́ТИ див. зго́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. зголити — Зголити, -лю́, -лиш гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.  Словник української мови Грінченка