Значення в інших словниках кадь — КАДЬ, і, ж., заст. Те саме, що ка́діб. Гості київські й заморські підходили до нього [Волоса] й складали своє дання: хто живого півня, хто хутро, жбан меду, кадь ячменю чи проса (С. Словник української мови у 20 томах