Словник застарілих та маловживаних слів

кадук

1) земля без власника, що переходила у власність держави

2) рід хвороби, народна назва диявола, чорта

Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Значення в інших словниках

  1. кадук — каду́к 1 іменник чоловічого роду хвороба діал. каду́к 2 іменник чоловічого роду, істота чорт діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кадук — див. чорт  Словник синонімів Вусика
  3. кадук — -а, ч., діал. 1》 Падуча хвороба. 2》 Чорт, диявол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кадук — (мед.) причинна, чорна неміч  Словник чужослів Павло Штепа
  5. кадук — КАДУ́К, а́, ч., діал. 1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Укр.. присл.., 1955, 311). 2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Чуб., V, 1874, 391).  Словник української мови в 11 томах
  6. кадук — Кадук, -ка м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191.  Словник української мови Грінченка