кадук

каду́к 1

іменник чоловічого роду

хвороба

діал.

каду́к 2

іменник чоловічого роду, істота

чорт

діал.

Значення в інших словниках

1. кадук — див. чорт  Словник синонімів Вусика
2. кадук — -а, ч., діал. 1》 Падуча хвороба. 2》 Чорт, диявол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кадук — (мед.) причинна, чорна неміч  Словник чужослів Павло Штепа
4. кадук — 1) земля без власника, що переходила у власність держави 2) рід хвороби, народна назва диявола, чорта  Словник застарілих та маловживаних слів
5. кадук — КАДУ́К, а́, ч., діал. 1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Укр.. присл.., 1955, 311). 2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Чуб., V, 1874, 391).  Словник української мови в 11 томах
6. кадук — Кадук, -ка м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191.  Словник української мови Грінченка