Значення в інших словниках
-
кадук —
каду́к 1 іменник чоловічого роду хвороба діал. каду́к 2 іменник чоловічого роду, істота чорт діал.
Орфографічний словник української мови
-
кадук —
-а, ч., діал. 1》 Падуча хвороба. 2》 Чорт, диявол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кадук —
(мед.) причинна, чорна неміч
Словник чужослів Павло Штепа
-
кадук —
1) земля без власника, що переходила у власність держави 2) рід хвороби, народна назва диявола, чорта
Словник застарілих та маловживаних слів
-
кадук —
КАДУ́К, а́, ч., діал. 1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Укр.. присл.., 1955, 311). 2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Чуб., V, 1874, 391).
Словник української мови в 11 томах
-
кадук —
Кадук, -ка м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191.
Словник української мови Грінченка