1. Орфографічний словник української мови

кадук

каду́к 1

іменник чоловічого роду

хвороба

діал.

каду́к 2

іменник чоловічого роду, істота

чорт

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадук — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. кадук — -а, ч., діал. 1》 Падуча хвороба. 2》 Чорт, диявол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кадук — (мед.) причинна, чорна неміч Словник чужослів Павло Штепа
  4. кадук — 1) земля без власника, що переходила у власність держави 2) рід хвороби, народна назва диявола, чорта Словник застарілих та маловживаних слів
  5. кадук — КАДУ́К, а́, ч., діал. 1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Укр.. присл.., 1955, 311). 2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Чуб., V, 1874, 391). Словник української мови в 11 томах
  6. кадук — Кадук, -ка м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191. Словник української мови Грінченка