кадук
каду́к
-а, ч., діал.
1》 Падуча хвороба.
2》 Чорт, диявол.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кадук — каду́к 1 іменник чоловічого роду хвороба діал. каду́к 2 іменник чоловічого роду, істота чорт діал. Орфографічний словник української мови
- кадук — див. чорт Словник синонімів Вусика
- кадук — (мед.) причинна, чорна неміч Словник чужослів Павло Штепа
- кадук — 1) земля без власника, що переходила у власність держави 2) рід хвороби, народна назва диявола, чорта Словник застарілих та маловживаних слів
- кадук — КАДУ́К, а́, ч., діал. 1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Укр.. присл.., 1955, 311). 2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Чуб., V, 1874, 391). Словник української мови в 11 томах
- кадук — Кадук, -ка м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191. Словник української мови Грінченка