Значення в інших словниках
-
канун —
кану́н іменник чоловічого роду мед, пиво на храмове свято
Орфографічний словник української мови
-
канун —
І канон, канунник Столик у притворі зі встановленим на ньому розп'яттям та великою кількістю комірок для свічок, пред яким здійснюють заупокійні богослужіння; панахидник
Словник церковно-обрядової термінології
-
канун —
-у, ч., заст. Мед, пиво на храмове свято.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канун —
Передодень
Словник чужослів Павло Штепа
-
канун —
КАНУ́Н², у, ч. Світський закон, що його видавав султан. Кожній землі, краю, провінції, місцевості, кожній групі віруючих, племені, ремісникам і землеробам – свій окремий закон, званий рішучим словом “канун” (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
канун —
КАНУ́Н, у, ч., заст. Мед, пиво на храмове свято. Пішов по канун та там і втонув (Номис, 1864 №10929); Всі взяли по ложці кануну (Л. Янов., І, 1959, 80).
Словник української мови в 11 томах
-
канун —
Канун, -ну м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Словник української мови Грінченка