каплун —
КАПЛУ́Н, а́, ч. 1. Кастрований півень, якого відгодовують на м’ясо. Заріжу я нині Каплуна (Чуб., V, 1874, 1153); — Був-був когут, а потому зістав каплуном! (Фр., II, 1950, 87); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
каплун —
Каплун, -на м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. н. п. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. І. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Словник української мови Грінченка