каплун

КАПЛУ́Н, а́, ч.

1. Кастрований півень, якого відгодовують на м’ясо.

Заріжу я нині Каплуна (Чуб., V, 1874, 1153);

— Був-був когут, а потому зістав каплуном! (Фр., II, 1950, 87);

*У порівн. Здоровий, непомірної сили, червоний, як каплун, в козацькому жупані, при зброї — козак хоч куди! (Кач., Вибр., 1953, 132).

2. рідко. Їжа з м’яса такого півня.

— Може, каплуна зробити? — Каплуна, кажеш? Зроби, жінко. Дуже це хитра страва (Стельмах, І, 1962, 380).

Значення в інших словниках

1. каплун — каплу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каплун — -а, ч. 1》 Кастрований півень, якого відгодовують на жирне м'ясо. 2》 рідко. Їжа з м'яса такого півня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каплун — каплун півень, відгодований на м'ясо  Словник застарілих та маловживаних слів
4. каплун — Каплу́н, -на́; -луни́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. каплун — Каплун, -на м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. н. п. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. І. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.  Словник української мови Грінченка