капловухий
КАПЛОВУ́ХИЙ, а, е, розм. Те саме, що клапову́хий.
Свиня на крик не зважала; тріпаючи головою, капловуха купалася (Кос., Новели, 1962, 125);
Звичайнісінький собі восьмилітній хлопець — ясноокий, капловухий трохи, з ряботинням на носі (Донч., VI, 1957, 130).
Словник української мови (СУМ-11)