каторга —
[каторга] -гие, д. і м. -рз'і
Орфоепічний словник української мови
каторга —
-и, ж. 1》 Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. 2》 перен. Надзвичайно тяжка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
каторга —
КА́ТОРГА, и, ж. 1. Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі з особливо суворим режимом, поєднаним із найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такого покарання. Його засудили на довічну каторгу за замах на губернатора (О.
Словник української мови у 20 томах
каторга —
У царській Росії покарання важкими роботами на засланні (переважно у Сибіру); на к. потрапляли за кримінальні та політичні злочини; в СРСР замінена депортаціями й таборами праці (виправно-трудовими колоніями).
Універсальний словник-енциклопедія
каторга —
Ка́торга, -ги, -зі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
каторга —
КА́ТОРГА, и, ж. 1. Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари.
Словник української мови в 11 томах
каторга —
Каторга, -ги ж. 1) Гребное турецкое судно, галера. АД. І. 91. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. АД. І. 89.
Словник української мови Грінченка