Значення в інших словниках
-
кликун —
клику́н іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
кликун —
див. оповісник
Словник синонімів Вусика
-
кликун —
-а, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кликун —
КЛИКУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь; оповісник. Управителі зганяли народ, послали кликунів по улицях, самі їздили, викликали, але ні одна жива душа не вийшла на майдан (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кликун —
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився..
Словник синонімів української мови
-
кликун —
КЛИКУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь.
Словник української мови в 11 томах