Значення в інших словниках
-
лучитися —
Лучи́тися: — траплятися [53]
Словник з творів Івана Франка
-
лучитися —
лучи́тися 1 дієслово недоконаного виду траплятися діал. лучи́тися 2 дієслово недоконаного виду єднатися
Орфографічний словник української мови
-
лучитися —
Лучи́тися1. 1. Об’єднуватися. Члени кождої кляси будуть лучити ся в так звані “стоваришеня податкові" (Б., 1895, 21, 2); Нам не втікати перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними силами стати до борби з противником.
Українська літературна мова на Буковині
-
лучитися —
I див. лучатися. II -чуся, -чишся, недок., діал. Єднатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лучитися —
ЛУЧИ́ТИСЯ¹ див. луча́тися. ЛУЧИ́ТИСЯ², чу́ся, чи́шся, недок., заст. Поєднуватися. Передгрозова тривога лучилася з моїми почуттями, і, як не дивно, відчував я від того химерне задоволення (Валерій Шевчук)...
Словник української мови у 20 томах
-
лучитися —
лучи́тися I.об'єднуватися, поєднуватися (ст): За широким вхідним коридором відкривалося невелике цементоване подвір'я, до якого з правого боку прилягала велика кухня, а навпроти – простора їдальня...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
лучитися —
ВИПАДА́ТИ кому, також безос. (внаслідок певних обставин ставати чиїмсь обов'язком, роботою тощо), ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ, ЛУЧА́ТИСЯ діал. — Док.: ви́пасти, припа́сти, прийти́ся, лучи́тися.
Словник синонімів української мови
-
лучитися —
ЛУЧИ́ТИСЯ¹ див. луча́тиcя. ЛУЧИ́ТИСЯ², чу́ся, чи́шся, недок., діал. Єднатися. Нечуваний економічний гніт у панській Польщі тісно лучився з національним гнобленням.. українського населення (Вітч., 12, 1963, 163).
Словник української мови в 11 томах
-
лучитися —
Лучитися см. лучатися.
Словник української мови Грінченка