Значення в інших словниках
-
мендик —
ме́ндик іст. бідна, незаможна людина: Харч був скупий, тому хлопці ходили по міщанських домах випрошувати собі страву, за те співали міщанам побожні пісні або читали Святе Письмо.
Лексикон львівський: поважно і на жарт