мендик

Бідний

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мендик — ме́ндик іст. бідна, незаможна людина: Харч був скупий, тому хлопці ходили по міщанських домах випрошувати собі страву, за те співали міщанам побожні пісні або читали Святе Письмо. Лексикон львівський: поважно і на жарт