опока

Скеля; опора, оплот, твердиня, основа; біла глина, вапняк; підпора

Значення в інших словниках

1. опока — Опо́ка: — вапняк, легка гірська порода [22] — крейда [30] — крейдяна скеля [XIII] — скеля [9;V,X] — тверда легка гірська порода [1;2;21] опака: — вапняк, змішаний з глиною [IV] — друкарська помилка: опака зам. опока [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
2. опока — опо́ка 1 іменник жіночого роду ящик для формувальної суміші опо́ка 2 іменник жіночого роду порода  Орфографічний словник української мови
3. опока — I -и, ж., мет. Металевий або дерев'яний ящик без дна і верху, що утримує формувальну суміш під час виготовлення ливарних форм. II -и, ж. Тверда, легка гірська порода, багата на кремнезем (кварц).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опока — И, ж., мет. 1. Металевий або дерев'яний ящик без дна і верху, що утримує формувальну суміш під час виготовлення ливарних форм. 2. Тверда, легка гірська порода, багата на чорнозем. ...не перейду оту межу, де з головешок б'ють опоки. (Т.1, кн.2:54).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. опока — ОПО́КА¹, и, ж., мет. Металевий чи дерев'яний ящик без дна і верху або рама, що утримує формувальну суміш під час виготовлення і транспортування ливарних форм.  Словник української мови у 20 томах
6. опока — Тверда, біла або кремова осадова гірська порода, що переважно складається з карбонату кальцію і кремнезему; будівельний матеріал.  Універсальний словник-енциклопедія
7. опока — ОПО́КА¹, и, ж., мет. Металевий або дерев’яний ящик без дна і верху, що утримує формувальну суміш під час виготовлення ливарних форм.  Словник української мови в 11 томах