Значення в інших словниках
-
перст —
перст іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
перст —
[перст] пеирста, м. (на) пеирс'т'і, мн. пеирсти, пеирс'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
перст —
-а, ч., уроч., заст. Палець руки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перст —
Палець, палюх, пальок, пальченя
Словник чужослів Павло Штепа
-
перст —
ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (П. Грабовський); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
перст —
як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст). 1. зі сл. одино́кий, оди́н і под. Без сім’ї, без рідних, без близьких і т. ін. Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім’я,— тоді інша річ!...
Фразеологічний словник української мови
-
перст —
ПА́ЛЕЦЬ (на руці), ПЕРСТ заст., уроч.; ПА́ЛЮХ діал. (перев. великий). На товстих куцих пальцях блищали важкі персні (І. Нечуй-Левицький); Боян персти розправив віщі, і під ними струни загули (Н. Забіла); — Треба наперсток собі купити.
Словник синонімів української мови
-
перст —
ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Граб., І, 1959, 312); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144).
Словник української мови в 11 томах