Значення в інших словниках
-
побережжя —
побере́жжя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
побережжя —
див. берег; низовина
Словник синонімів Вусика
-
побережжя —
[побеиреж':а] -ж':а, р. мн. -еж
Орфоепічний словник української мови
-
побережжя —
-я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побережжя —
Узбережжя, бережина, див. прибережжя
Словник чужослів Павло Штепа
-
побережжя —
Побере́жжя, -жжя, -жжю; -бере́жжя, -ре́ж і -ре́жжів, -ре́жжям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
побережжя —
ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б'ється в побережжя... Вітерець із моря віє... (А.
Словник української мови у 20 томах
-
побережжя —
БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НА розм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки).
Словник синонімів української мови
-
побережжя —
ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б’ється в побережжя… Вітерець із моря віє… (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах