погласкати — Словник застарілих та маловживаних слів

погласкати — Погла́скати. Погладити, попестити. — Гай, в місто! — кличуть деякі знакомі ґаздині, минаючи її хату. [...] — Боюся, щоби мене хто не врік! Ідіть здорові самі... Українська літературна мова на Буковині
погласкати — погла́скати попестити, погладити (м, ср, ст): Мамцю, я так люблю, як Ти мене чіхраєш! О-о-о! А тепер потаскай мене по спинці (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт