послушенство —
послуше́нство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
послушенство —
-а, с. 1》 заст. Слухняність. 2》 церк. Перебування послушником у монастирі, виконання обов'язків послушника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
послушенство —
ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. – Ну, – каже [батько], – добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (з казки); Кажуть, що так Бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. – Брехня! – глухо промовив Ярема.
Словник української мови у 20 томах
послушенство —
ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. — Ну, — каже [батько], — добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (Укр.. казки, 1951, 245); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. — Брехня! — глухо промовив Ярема.
Словник української мови в 11 томах