Значення в інших словниках
-
підскарбій —
підска́рбій іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
-
підскарбій —
-я, ч., іст. Скарбник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підскарбій —
ПІДСКА́РБІЙ, я, ч., заст. Скарбник. В руках магнатів були вищі державні посади: гетьмана великого – головнокомандуючого під час війни, підскарбія земського, який відав державною казною, та ін (з наук. літ.). (1) Генера́льний підска́рбій, іст.
Словник української мови у 20 томах
-
підскарбій —
1. у давній Польщі урядовець, що відав скарбницею, з XVI ст. член сенату; з 1569 окремі вел. коронний п. і вел. литовський п.; 2. у Гетьманщині середини XVII-XVIII ст. генеральний п. — член генеральної старшини, який відав скарбницею Війська Запорозького.
Універсальний словник-енциклопедія
-
підскарбій —
ПІДСКА́РБІЙ, я, ч., заст. Скарбник. В руках магнатів були вищі державні посади: гетьмана великого — головнокомандуючого під час війни, підскарбія земського, який відав державною казною, та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 154).
Словник української мови в 11 томах
-
підскарбій —
Підскарбій, -бія м. Казначей, казнохранитель.
Словник української мови Грінченка