підскарбій
ПІДСКА́РБІЙ, я, ч., заст. Скарбник.
В руках магнатів були вищі державні посади: гетьмана великого — головнокомандуючого під час війни, підскарбія земського, який відав державною казною, та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 154).
Словник української мови (СУМ-11)