чамара —
ЧАМА́РА, и, ж., заст., діал. Верхній одяг галицького міщанина, прикрашений тасьмою та китицями, що застібається висячими петлями; чемерка.
Словник української мови у 20 томах
чамара —
чама́ра (чима́ра) куртка (ст): Тоді вдягалися вони в чорні чимари з великою чорною рогативкою, бо приміщено їх у львівському спольонізованому “Міському закладі для сиріт” (Гординський)||чамарка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
чамара —
-и, ж., зах. Верхній одяг галицького міщанина з тасьмою, китицями і висячими петлями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чамара —
Чама́ра, -ри ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Словник української мови Грінченка