шевлюга

Крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник

Значення в інших словниках

1. шевлюга — ШЕВЛЮ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Паскуда (про людину). Старий Потоцький, цей шевлюга, людина без честі й віри, кат з катів, люті своїй не знає меж (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
2. шевлюга — -и, ч. і ж., діал. Паскуда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шевлюга — Шевлюга, -ги об. Дрянь, мерзавецъ.  Словник української мови Грінченка