шевлюга

ШЕВЛЮ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл.

Паскуда (про людину).

Старий Потоцький, цей шевлюга, людина без честі й віри, кат з катів, люті своїй не знає меж (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. шевлюга — Крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник  Словник застарілих та маловживаних слів
2. шевлюга — -и, ч. і ж., діал. Паскуда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шевлюга — Шевлюга, -ги об. Дрянь, мерзавецъ.  Словник української мови Грінченка