1. Словник української мови у 20 томах

шевлюга

ШЕВЛЮ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл.

Паскуда (про людину).

Старий Потоцький, цей шевлюга, людина без честі й віри, кат з катів, люті своїй не знає меж (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шевлюга — Крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник Словник застарілих та маловживаних слів
  2. шевлюга — -и, ч. і ж., діал. Паскуда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шевлюга — Шевлюга, -ги об. Дрянь, мерзавецъ. Словник української мови Грінченка