шевлюга
ШЕВЛЮ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл.
Паскуда (про людину).
Старий Потоцький, цей шевлюга, людина без честі й віри, кат з катів, люті своїй не знає меж (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
шевлюга —
Крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник
Словник застарілих та маловживаних слів
-
шевлюга —
-и, ч. і ж., діал. Паскуда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шевлюга —
Шевлюга, -ги об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка