шевлюга

Шевлюга, -ги

об. Дрянь, мерзавецъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шевлюга — ШЕВЛЮ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Паскуда (про людину). Старий Потоцький, цей шевлюга, людина без честі й віри, кат з катів, люті своїй не знає меж (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  2. шевлюга — Крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник Словник застарілих та маловживаних слів
  3. шевлюга — -и, ч. і ж., діал. Паскуда. Великий тлумачний словник сучасної мови