авторитетний —
Відповідальний, впливовий, міродайний, міродатний, певний, поважний, див. престижевий
Словник чужослів Павло Штепа
авторитетний —
-а, -е. 1》 Який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний. || Який заслуговує на повне довір'я. 2》 Який не терпить, не допускає заперечень; владний (про тон, жест, вигляд і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
авторитетний —
АВТОРИТЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який має авторитет (у 1 знач.); впливовий, поважний. Він у своєму інституті чоловік авторитетний, його думки пильно дослухаються колеги (Ю. Мушкетик); // Який заслуговує на повне довір'я.
Словник української мови у 20 томах
авторитетний —
див. поважний
Словник синонімів Вусика
авторитетний —
авторите́тний 1. Впливовий, поважний. 2. Той, що не допускав заперечень (напр., а. тон).
Словник іншомовних слів Мельничука
авторитетний —
ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М.
Словник синонімів української мови
авторитетний —
Авторите́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
авторитетний —
АВТОРИТЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який користується авторитетом (у 1 знач.); впливовий, поважний. При висуванні кандидатів у депутати Рад забезпечувати якнайширше, всебічне обговорення на зборах і в пресі особистих і ділових якостей кандидатів...
Словник української мови в 11 томах
авторитетний —
рос. авторитетный 1. Впливовий, поважний. 2. Той, що не допускає заперечень.
Eкономічна енциклопедія