алмаз —
Чим схожі, а чим відмінні між собою іменники алмаз і діамант? Схожі тим, що це коштовності, скарби, самоцвіти. Алмаз – 1. Мінерал, який блиском і твердістю перевершує всі інші мінерали. Кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
алмаз —
алма́з 1 іменник чоловічого роду окремий кристал; інструмент алма́з 2 іменник чоловічого роду мінерал
Орфографічний словник української мови
алмаз —
АЛМАЗ – ДІАМАНТ, БРИЛЬЯНТ Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту. 2. р. -а.
Літературне слововживання
алмаз —
ч. 1》 род. -у. Прозорий, частіше безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином, називається брильянтом. 2》 род. -а. Тонкий уламок цього каменя, вставлений в оправу з ручкою, що вживається для різання скла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алмаз —
АЛМА́З, ч. 1. род. у. Мінерал кристалічної будови, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали. Алмаз трапляється в природі у вигляді невеликих прозорих кристалів, безбарвних або забарвлених домішками у різні відтінки (з навч. літ.). 2. род.
Словник української мови у 20 томах
алмаз —
алма́з (тур. elmas, з араб., від грец. άδάμας – адамант) мінерал класу самородних неметалів, чистий кристалічний вуглець. Прозорий, переважно безбарвний, має найвищу серед відомих мінералів твердість.
Словник іншомовних слів Мельничука
алмаз —
Поліморфний різновид елемента вуглецю, найтвердіший мінерал і найдорожчий дорогоцінний камінь; безбарвний або слабо забарвлений (напр., голубуватий), із сильним полиском та дуже великим коефіцієнтом заломлення світла; існують також штучні...
Універсальний словник-енциклопедія
алмаз —
АЛМА́З, ч. 1. род. у. Прозорий, звичайно безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином називається брильянтом.
Словник української мови в 11 томах
алмаз —
Алма́з, -зу м. Алмазъ, брилліантъ. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428.
Словник української мови Грінченка