Орфоепічний словник української мови

алігатор

аліга́тор

[ал'ігатор]

-ра, м. (на) -р'і/-ров'і, мн. -рие, -р'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. алігатор — аліга́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. алігатор — Крокодил  Словник чужослів Павло Штепа
  3. алігатор — -а, ч. Тупорилий крокодил, що водиться в Америці та Південному Китаї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алігатор — АЛІГА́ТОР, а, ч. Тупорилий крокодил родини алігаторових, який водиться в Америці та Китаї. Молоді алігатори харчуються водяними комахами і ракоподібними, дорослі – жабами, зміями і рибами; іноді нападають на вищих хребетних (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. алігатор — аліга́тор (англ. alligator, від ісп. el lagarto – ящірка) рід крокодилів; живуть у південно-східній частині США та в Китаї. Об’єкт промислу заради шкіри.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. алігатор — АЛІГА́ТОР, а, ч. Тупорилий крокодил, що водиться в Америці і Південному Китаї. Китайський алігатор.. Це єдиний представник роду алігаторів у Старому світі, який водиться вздовж замулених берегів р. Янцзи-цзян (Посібник з зоогеогр., 1956, 78).  Словник української мови в 11 томах