Словник української мови у 20 томах

алігатор

АЛІГА́ТОР, а, ч.

Тупорилий крокодил родини алігаторових, який водиться в Америці та Китаї.

Молоді алігатори харчуються водяними комахами і ракоподібними, дорослі – жабами, зміями і рибами; іноді нападають на вищих хребетних (з наук. літ.);

Існує два види алігаторів: щучий і китайський (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. алігатор — аліга́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. алігатор — Крокодил  Словник чужослів Павло Штепа
  3. алігатор — [ал'ігатор] -ра, м. (на) -р'і/-ров'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. алігатор — -а, ч. Тупорилий крокодил, що водиться в Америці та Південному Китаї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. алігатор — аліга́тор (англ. alligator, від ісп. el lagarto – ящірка) рід крокодилів; живуть у південно-східній частині США та в Китаї. Об’єкт промислу заради шкіри.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. алігатор — АЛІГА́ТОР, а, ч. Тупорилий крокодил, що водиться в Америці і Південному Китаї. Китайський алігатор.. Це єдиний представник роду алігаторів у Старому світі, який водиться вздовж замулених берегів р. Янцзи-цзян (Посібник з зоогеогр., 1956, 78).  Словник української мови в 11 томах