Апостол —
Священно-богослужбова книга, яка містить Діяння й Послання св. апостолів, розділені на зачала для читання під час богослужінь
Словник церковно-обрядової термінології
апостол —
-а, ч. 1》 Згідно з євангельськими переказами – кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. 2》 чого, перен., книжн. Гарячий послідовник і проповідник якого-небудь учення, ідеї і т. ін. 3》 Церковна книга, що містить "Діяння апостолів" та їхні "Послання".
Великий тлумачний словник сучасної мови
апостол —
АПО́СТОЛ, а, ч. 1. бібл. Повноважний посланець, якому Ісус Христос доручив проповідувати Своє вчення. А коли настав день, покликав Він [Ісус Христос] учнів Своїх і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
Апостол —
Апо́стол прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
апостол —
Апостоли нових ідей політичних і релігійних — це мученики, як жертви успіху. Часто носії нових геніальних ідей не мають визнання серед сучасників, які не розуміють їх.
Приповідки або українсько-народня філософія
Апостол —
• Апостол - скорочена назва книги, що містить т. з. діяння й послання апостолів. Одна з найважливіших пам'яток ранньохристиянської писемності. Належить до числа богослужебних книг. А. використовувався в публіцистич. творчості ідеологів єретичних рухів.
Українська літературна енциклопедія
Апостол —
Перша в Україні атрибутована друкована кирилицею книга; 1574 виданий І. Федоровичем у Львові; перевидання у Києві (починаючи з 1630), Львові (1639), Луцьку (1640), Угерцях (1620).
Універсальний словник-енциклопедія
апостол —
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.
Словник синонімів української мови
апостол —
АПО́СТОЛ, а, ч. 1. Згідно з євангельськими переказами — кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. Чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).
Словник української мови в 11 томах
Апостол —
Апо́стол, -ла м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины.
Словник української мови Грінченка