банкомат —
банкома́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
банкомат —
-а, ч., спец. Спеціальний пристрій для автоматичного видавання грошей за кредитною карткою в межах визначеного для власника картки ліміту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
банкомат —
(англ. bапder) електронний термінальний пристрій, з’єднаний банківським комп’ютером і призначений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунка та одержання довідок за ним. Доступ до користування банкоматом забезпечується виданою банком спеціальною кредитною карткою.
Економічний словник