бартер —
ба́ртер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бартер —
У. Безпосередній (натуральний) товарний обмін без використання грошей. Пох. бартерний: бартерний обмін, бартерна торгівля.
Літературне слововживання
бартер —
Бартер (товарний обмін) господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості...
Словник термінів законодавства України
бартер —
-у, ч. 1》 Одна з форм економічного співробітництва, за якої взаєморозрахунки між партнерами здійснюються не грошима, а товарами чи послугами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бартер —
БА́РТЕР, у, ч. 1. екон. Прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, спричинений товарно-грошовим дефіцитом у країні та валютним дефіцитом у міжнародних угодах.
Словник української мови у 20 томах
бартер —
(англ. bаrter) товарообмінна угода, яка здійснюється без проведення грошових розрахунків, а оплата товарів, що постачаються, відбувається у товарній формі.
Економічний словник
бартер —
Найдавніша торговельна операція, обмін товару на товар без участі грошей; останнім часом широко застосовується у міжнародній торгівлі; виникає внаслідок товарно-грошового дефіциту всередині країни та валютного дефіциту в міжнародних угодах.
Універсальний словник-енциклопедія
бартер —
рос. бартер (англ. barter) — прямий натуральний товарообмін на безгрошовій основі, коли визначена кількість одного чи кількох товарів обмінюється на еквівалентну за ціною кількість іншого чи інших товарів.
Eкономічна енциклопедія