брус —
брус іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бру́си
Орфографічний словник української мови
брус —
-а, ч. 1》 Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Паралельні бруси — гімнастичний снаряд, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брус —
БРУС, ч. 1. род. а. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується в будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (О.
Словник української мови у 20 томах
брус —
брус вул. людина, яка не знає правил доброго тону, поводиться нетактовно (ст): Між іншим закидувано, що він страшний брус і дуже грубо поводиться не тільки з учнями, але також з родичами, які приходили до нього у справі дітей (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
брус —
БРУСО́К (відшліфований камінь для заточування металевих інструментів — ножа, коси і т. ін.), БРУС, МАНТА́ЧКА (для заточування коси). Третій косар — Іван, водив легесенько бруском по спинці коси (О.
Словник синонімів української мови
брус —
БРУС, а, ч. 1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (Стор.
Словник української мови в 11 томах
брус —
Конструктивний елемент, товщина і ширина якого набагато менші за довжину. Може використовуватися у якості підпори або балки.
Архітектура і монументальне мистецтво