варяг

варя́г

[вар’аг]

-га, м. (на) -гов'і/-гу, кл. -р'аже^и, мн. -ги^е, -г'іў

Значення в інших словниках

1. варяг — варя́г іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги.  Словник української мови у 20 томах
3. варяг — див. сильний  Словник синонімів Вусика
4. варяг — Варя́г, -га; -ря́ги, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги.  Словник української мови в 11 томах
6. варяг — Варяг, -га и варяга, -ги м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.  Словник української мови Грінченка