виблиск —
ви́блиск іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
виблиск —
-у, ч., чого і без додатка. 1》 Короткочасний спалах вогню, світла. 2》 Відбите, віддзеркалене світло на блискучій, полірованій і т. ін. поверхні. || перен. Прояв якого-небудь почуття, переживання і т. ін. 3》 рідко. Додатковий колір при основному; полиск.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виблиск —
ВИ́БЛИСК, у, ч., чого і без дод. 1. Короткочасний спалах вогню, світла. Петро побачив, як .. зникли виблиски [пострілів] праворуч і через мить знову замиготіли в темряві (І. Багмут); Коли на подвір'ї вибухав снаряд, то в бункері спалахував ..
Словник української мови у 20 томах
виблиск —
БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...
Словник синонімів української мови
виблиск —
ВИ́БЛИСК, у, ч., чого і без додатка. 1. Короткочасний спалах вогню, світла. Петро побачив, як.. зникли виблиски [пострілів] праворуч і через мить знову замиготіли в темряві (Багмут, Щасл. день..
Словник української мови в 11 томах