вигукнути

ви́гукнути

[вигукнути^е]

-ну, -не^иш, нак. -ни^е, -н'іт'

Значення в інших словниках

1. вигукнути — ви́гукнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигукнути — див. вигукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вигукнути — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше...  Словник синонімів української мови
5. вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати.  Словник української мови в 11 томах
6. вигукнути — Ви́гукнути см. вигукувати.  Словник української мови Грінченка