вигукнути
ви́гукнути
[вигукнутие]
-ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигукнути — ви́гукнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигукнути — див. вигукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати. Словник української мови у 20 томах
- вигукнути — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
- вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати. Словник української мови в 11 томах
- вигукнути — Ви́гукнути см. вигукувати. Словник української мови Грінченка