вигукувати

вигу́кувати

[виегукуватие]

-уйу, -уйеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигукувати — вигу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигукувати — ВИГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГУКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття. Словник української мови в 11 томах
  3. вигукувати — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
  4. вигукувати — ВИГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГУКНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття, емоцію. Громада не розходилась цілий день: вигукувала та викрикувала аж до самого вечора... Словник української мови у 20 томах
  5. вигукувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  6. вигукувати — Вигу́кувати, -кую, -куєш; ви́гукнути, -кну, -кнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вигукувати — (дуже голосно вимовляти якісь слова, фрази) викрикувати, гукати. Словник синонімів Полюги
  8. вигукувати — -ую, -уєш, недок., вигукнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. вигукувати — Вигукувати, -кую, -єш сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48. Словник української мови Грінченка