1. Словник української мови Грінченка

вигукнути

Ви́гукнути

см. вигукувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигукнути — ви́гукнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигукнути — [вигукнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. вигукнути — див. вигукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  5. вигукнути — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
  6. вигукнути — ВИ́ГУКНУТИ див. вигу́кувати. Словник української мови в 11 томах