видавати —
-даю, -даєш, недок., видати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що-небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видавати —
ВИДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВИ́ДАТИ, ам, аси, док. 1. що. Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
видавати —
видава́ти 1. витрачати (гроші)(ср, ст): Передвчора була субота, і він жінці віддав усі гроші. Значить, вона їх не могла зараз же видати – то чому до праці дала йому тільки каву? (Нижанківський) 2. сервірувати стіл, готувати, подавати страви: Уже друга – час видавати обід (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
видавати —
видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу)...
Фразеологічний словник української мови
видавати —
ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.
Словник синонімів української мови
видавати —
ВИДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВИ́ДАТИ, дам, даси, док., перех. 1. Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
видавати —
Видавати, -даю, -єш сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч.
Словник української мови Грінченка