1. Орфоепічний словник української мови

видавати

видава́ти

[виедаватие]

-дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавати — (робити відомим що-небудь таємне) (на допиті) виказувати, викривати, зраджувати, розм. (з драматичним відтінком) топити, (для всіх) розголошувати. Словник синонімів Полюги
  2. видавати — видава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. видавати — Давати; (звук) розсипати; (книжки) публікувати; (журнал) випускати. Словник синонімів Караванського
  4. видавати — -даю, -даєш, недок., видати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що-небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. видавати — ВИДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВИ́ДАТИ, ам, аси, док. 1. що. Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. видавати — видава́ти 1. витрачати (гроші)(ср, ст): Передвчора була субота, і він жінці віддав усі гроші. Значить, вона їх не могла зараз же видати – то чому до праці дала йому тільки каву? (Нижанківський) 2. сервірувати стіл, готувати, подавати страви: Уже друга – час видавати обід (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. видавати — видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  8. видавати — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
  9. видавати — Видава́ти, -даю́, -дає́ш; ви́дати, -дам, -даси, -дасть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. видавати — ВИДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВИ́ДАТИ, дам, даси, док., перех. 1. Давати, відпускати на руки що-небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  11. видавати — Видавати, -даю, -єш сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч. Словник української мови Грінченка