видаток —
вида́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
видаток —
-тку, ч. 1》 Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. 2》 бухг. Кошти, витрачені або необхідні для здійснення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видаток —
ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликані чимсь або необхідні для здійснення певної мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Н.
Словник української мови у 20 томах
видаток —
ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)...
Словник синонімів української мови
видаток —
ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
видаток —
Видаток, -тку м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Словник української мови Грінченка