Значення в інших словниках
-
видача —
видача – передача Видача. Дія за значенням видавати, видати (що). Синонім – видавання. “З нового року, може, й зовсім припинять видачу жалування...” (Панас Мирний), “Видача на руки інструкцій – тільки під розписку” (з живих уст). Передача –...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
видача —
ви́дача іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
видача —
-і, ж. Дія за знач. видавати, видати (у 1 знач.). Видача злочинця — у міжнародному праві – передача державі особи, яка скоїла злочин, для притягнення її до кримінальної відповідальності або виконання винесеного відносно неї вироку судом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видача —
ВИ́ДАЧА, і, ж. Дія за знач. видава́ти, ви́дати 1. З нового року, може, й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про це немає (Панас Мирний); На щастя...
Словник української мови у 20 томах
-
видача —
ВИ́ДАЧА, і, ж. Дія за знач. видава́ти, ви́дати (в 1 знач.). З нового року може й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про це немає (Мирний, V, 1955, 431); Розуміючись добре на терезах, він і Данька вчив...
Словник української мови в 11 томах