Орфоепічний словник української мови

виміряти

Iим'ір'атие]

-р'айу, -р'айеиш, док.

II [вием'ір’атие]

-р'айу, -р'айеиш, недок.

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виміряти — ви́міряти дієслово доконаного виду виміря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виміряти — I в`имірятидив. вимірювати. II вимір`ятидив. вимірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виміряти — ВИМІРЯ́ТИ див. вимі́рювати. ВИ́МІРЯТИ див. вимі́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. виміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови
  5. виміряти — Ви́міряти, -ряю, -ряєш, -ряє виміря́ти, -ря́ю, -ря́єш, -ря́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виміряти — ВИ́МІРЯТИ див. вимірювати. ВИМІРЯ́ТИ див. вимірювати.  Словник української мови в 11 томах
  7. виміряти — Вимірювати, -рюю, -єш, виміря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка